Правила обліку дорожньо-транспортних пригод

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА 

від 3 серпня 1993 р. N 595

Київ

Про затвердження Правил обліку дорожньо-транспортних пригод

Постанова втратила чинність згідно з постановою КМУ
від 30 червня 2005 р. № 538

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Правила обліку дорожньо-транспортних пригод, що додаються.

2. Міністерству внутрішніх справ разом з Міністерством статистики забезпечити розроблення форм первинного обліку і достовірність даних про дорожньо-транспортні пригоди.

3. Міністерствам, відомствам, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності забезпечити облік і подання в установленому порядку звітності про дорожньо-транспортні пригоди та їх наслідки, розроблення заходів для підвищення рівня безпеки дорожнього руху.

4. Міністерству охорони здоров'я, іншим міністерствам і відомствам, підприємствам, установам і організаціям, які мають лікувально-профілактичні заклади, забезпечити проведення обліку загиблих і поранених під час дорожньо-транспортних пригод та негайне інформування органів внутрішніх справ про кожний випадок доставлення потерпілих до зазначених закладів.

5. Міністерству статистики, Міністерству внутрішніх справ разом з Міністерством охорони здоров'я переглянути форму звітності про дорожньо-транспортні пригоди.

Прем'єр-міністр України	Л. КУЧМА
Перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України	В. НЕСМІХ

Інд. 34

		ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1993 р. N 595

ПРАВИЛА
обліку дорожньо-транспортних пригод

Загальні положення

1. Ці Правила встановлюють єдиний порядок державного й відомчого обліку дорожньо-транспортних пригод і є обов'язковими для виконання на всій території України.

2. Дорожньо-транспортна пригода - це пригода, яка сталася з участю хоча б одного механічного транспортного засобу, що рухався, і призвела до загибелі або поранення людей чи пошкодження одного або кількох транспортних засобів, вантажу, доріг, дорожніх та інших споруд або майна.

3. Облік дорожньо-транспортних пригод ведеться з метою оцінки стану аварійності, аналізу причин дорожньо-транспортних пригод і вжиття заходів до їх усунення.

4. Державний облік дорожньо-транспортних пригод ведеться органами внутрішніх справ.

Відомчий облік ведеться міністерствами, відомствами, підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями незалежно від форм власності (надалі - підприємства), а також дорожніми і комунальними організаціями.

Лікувально-профілактичні заклади ведуть облік потерпілих під
час дорожньо-транспортних пригод.

5. До державної статистичної звітності включаються відомості органів внутрішніх справ про дорожньо-транспортні пригоди, що призвели до загибелі або поранення людей.

Загиблі - це люди, які померли від одержаних поранень на місці дорожньо-транспортної пригоди чи протягом 30 діб; поранені - люди, які одержали тілесні пошкодження (без урахування ступеня їх тяжкості).

6. До державної статистичної звітності не включаються відомості про дорожньо-транспортні пригоди, скоєні:

на теритріях підприємств, аеродромів, військових частин та інших обьектів, які мають пропускну систему в'їзду і виїзду, огороджені та охороняються;

під час тренувань і змагань з автомобільних чи мотоциклетних видів спорту, якщо потерпіли водії-спортсмени, судді чи інший персонал, який обслуговує спортивні заходи.

7. Не підлягають обліку:

пригоди з участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів у разі виконання ними основних виробничих операцій за своїм призначенням (оранка, прокладання траншей, скиртування, збирання урожаю сільськогосподарських культур, лісозаготівля, робота у кар'єрах, вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються з допомогою автокранів и методом самоскиду, встановлення щогл, опор тощо);

пригоди, що сталися внаслідок навмисних дій, спрямованих на позбавлення життя або заподіяння шкоди здоров'ю людей чи майну, або внаслідок спроби потерпілого заподіяти собі смерть;

пригоди, що сталися внаслідок стихійного лиха;

пригоди, що сталися внаслідок порушення водіями техніки безпеки і правил експлуатції транспортних засобів при відсутності водія за кермом (запуск двигуна з допомогою пускової рукоятки або пуск двигуна при увімкненій передачі);

пригоди, що сталися при зчепленні-розчеплненні транспортних засобів із причепами, тракторними санями і сільгоспзнаряддям тощо;

пожежі на транспортних засобах, що рухалися, виникнення яких не пов'язано з їхньою технічною несправністю.

Державний облік дорожньо-транспортних пригод

8. Державний облік ведеться за місцем скоєння дорожньо-транспортної пригоди і за місцем реєстрації транспортних засобів.

9. Усні чи письмові повідомлення про дорожньо-транспортні пригоди і потерпілих реєструються в чергових частинах органів внутрішніх справ або підрозділах дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції в установленому МВС порядку.

Після перевірки достовірності повідомлення і вжиття невідкладних заходів дорожньо-транспортна пригода, що підлягає обліку згідно з цими Правилами, реєструється в журналі (книзі) за формою, встановленою МВС за погодженням з Мінстатом.

10. На кожну дорожньо-транспортну пригоду, відомості про яку включаються до державної статистичної звітності, заповнюється картка обліку. Форма картки, порядок збирання і узагальнення статистичних даних установлюються МВС за погодженням з Мінстатом.

11. На дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими, що сталася з вини водія транспортного засобу підприємства, установи або організації, зареєстрованого на території іншої області, міста, району, заповнюється додатковий примірник картки обліку, що надсилається до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації транспортного засобу.

12. Облік і аналіз дорожньо-транспортних пригод із матеріальними збитками без потерпілих здійснюють чергові частини оранів внутрішніх справ і підрозділи дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.

13. Органи внутрішніх справ після отримання повідомлень про дорожньо-транспортні пригоди з участю транспортних засобів, зареєстрованих на території, яку вони обслуговують, передають відомості про них підприємствам, на балансі яких знаходяться транспортні засоби, а також відповідним дорожнім або комунальним організаціям.

14. Органи внутрішніх справ щомісяця дають можливість представникам підприємств звіряти відомості про дорожньо-транспортні пригоди за показниками, передбаченими формою звітності про ці пригоди, і засвідчують правильність проведення звірення.

15. Керівники міськрайорганів внутрішніх справ, Державтоінспекції щомісяця організують звіряння відомостей про дорожньо-транспортні пригоди з даними лікувально-профілактичних закладів, моргів і страхових організацій. Облік дорожньо-транспортних пригод, виявлених внаслідок звірення, і включення відомостей про них до державної статистичної звітності здійснюється відповідно до цих Правил.

Відомчий облік дорожньо-транспортних пригод

16. Підприємствами беруться на облік усі дорожньо-транспортні пригоди з участю транспортних засобів, власниками яких вони є, незалежно від місця скоєння пригоди, її наслідків і вини водіїв.

17. Облік на підприємствах ведеться працівниками служби безпеки руху або іншими посадовими особами, на якмх покладено ці обов'язки наказом по підприємству (із обов'язковим зазначенням шифру міністерства, відомства, об'єднання, підприємства).

18. Підприємства надсилають повідомлення про дорожньо-транспортні пригоди з участю транспортних засобів, що знаходяться на їхньому балансі, органам, до сфери управління яких вони належать, із зазначенням усіх відомостей про ці пригоди. Повідомлення надсилаються після звірення відомостей про дорожньо-транспортні пригоди з даними відповідних органів Державтоінспекції.

Форма повідомлення затверджується органом, якому подається
повідомлення.

19. Відомості про дорожньо-транспортні пригоди з потерпілими підприємства звіряють з міськрайорганами внутрішніх справ, органами Державтоінспекції Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя до 5 числа місяця, що настає за звітним.

20. Підприємства зобов'язані негайно повідомити органи внутрішніх справ про всі дорожньо-транспортні пригоди з участю транспортних засобів, що знаходяться на їхньому балансі, а також про повернення до автогосподарства транспортних засобів із зовнішніми пошкодженнями.

21. Дорожні та комунальні організації крім обліку дорожньо-транспортних пригод з участю транспортних засобів, власниками яких вони є, ведуть облік усіх дорожньо-транспортних пригод, скоєних на дільницях доріг і вулиць, що ними обслуговуються.

22. Дорожньо-транспортні пригоди, скоєнню яких сприяли незадовільні дорожні умови, реєструються в окремому журналі (книзі). Дорожні та комунальні організації про кожну таку пригоду з потерпілими надсилають органу, до сфери управління якого вони належать.

Форма повідомлення і журналу (книги) встановлюється органом, якому подається повідомлення. Журнал (книга) повинен бути пронумерований, прошнуроваеий і зберігатися протягом трьох років з дня останнього запису.

23. Дорожні та комунальні організації звіряють із даними органів внутрішніх справ відомості про дорожньо-транспортні пригоди, скоєнню яких сприяли незадовільні дорожні умови, до 5 числа місяця, що настає за звітним.

24. У лікувально-профілактичних закладах обліку підлягають усі особи, які звернулися чи були доставлені для надання медичної допомоги у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

25. Облік осіб, які потерпіли при дорожньо-транспортних пригодах, ведеться за формою, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінстатом і МВС.

26. Медичні працівники лікувально-профілактичних закладів зобов'язані негайно повідомити органи внутрішніх справ про осіб, які:

звернулися до них за допомогою з приводу тілесних пошкоджень, одержаних під час дорожньо-транспортних пригод;

померли від поранень, одержаних під час дорожньо-транспортної пригоди, протягом 30 діб.

У разі доставлення осіб, які загинули під час дорожньо-транспортних пригод до моргів для проведення судово-медичної експертизи, їх адміністрація зобов'язана негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

27. Лікувально-профілактичні заклади зобов'язані видавати за письмовими запитами працівників органів внутрішніх справ довідки про госпіталізацію потерпілих під час дорожньо-транспортних пригод, втрату ними працездатності чи призначення амбулаторного лікування після надання першої медичної допомоги.

28. Форма звітності лікувально-профілактичних закладів про зазначених потерпілих установлюється МОЗ і затверджується Мінстатом.

 
____________