Правила обліку дорожньо-транспортних пригод
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 30 червня 2005 р. N 538 Київ Про затвердження Порядку обліку дорожньо-транспортних пригод З метою впорядкування статистичних спостережень і звітності та проведення аналізу стану безпеки дорожнього руху Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити Порядок обліку дорожньо-транспортних пригод, що додається. 2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1993 р. N 595 "Про затвердження Правил обліку дорожньо-транспортних пригод" (ЗП України, 1993 р., N 12, ст. 266). 3. Підпункт 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852; 2005 р., N 2, ст. 86), доповнити абзацом такого змісту: "У разі коли під час дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено лише застраховані транспортні засоби та немає загиблих і травмованих, допускається оформлення відповідних матеріалів представником страхової організації без участі працівника підрозділу Державтоінспекції за згодою учасників пригоди". 4. Міністерству внутрішніх справ: розробити та затвердити зразок картки обліку дорожньо-транспортних пригод, інструкцію щодо її заповнення, порядок збирання та передачі інформації для автоматизованої системи обліку та аналізу зазначених пригод; забезпечити створення та запровадження з 1 січня 2006 р. загальнодержавної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обліку дорожньо-транспортних пригод та автоматизованої мережі формування звітно-статистичної документації, що стосується стану безпеки дорожнього руху в Україні. 5. Центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності забезпечити в установленому порядку облік дорожньо-транспортних пригод. 6. Міністерству охорони здоров'я, іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності, у підпорядкуванні яких перебувають лікувально-профілактичні заклади, забезпечити ведення обліку осіб, що були травмовані внаслідок дорожньо-транспортних пригод, у тому числі загинули (крім тих, що померли до прибуття медичних працівників на місце пригоди), та оперативне інформування органів внутрішніх справ про кожний випадок доставки потерпілих до зазначених закладів. 7. Міністерству внутрішніх справ, Міністерству охорони здоров'я, Державному комітетові статистики, іншим центральним органам виконавчої влади розробити та затвердити у тримісячний строк нормативно-правові акти, необхідні для забезпечення виконання цієї постанови. Прем'єр-міністр України | Ю. ТИМОШЕНКО |
Інд. 21 ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. N 538 |
ПОРЯДОК обліку дорожньо-транспортних пригод 1. Цей Порядок визначає процедуру єдиного обліку дорожньо-транспортних пригод і обов'язковий для виконання на всій території України. 2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: дорожньо-транспортна пригода - подія (небезпечний випадок), що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу (далі - транспортний засіб), унаслідок якої загинули або травмовані люди чи завдані матеріальні збитки; загиблі - люди, які померли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на місці її скоєння чи від одержаних травм протягом 30 діб; матеріальні збитки - втрати, яких юридична та/або фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням її речей, а також витрати, які особа здійснила або повинна здійснити для відновлення свого порушеного права. Розмір матеріальних збитків визначається у порядку, встановленому законодавством; первинний облік дорожньо-транспортної пригоди - оформлення відомостей про пригоду підрозділом Державтоінспекції після надходження відповідної інформації за встановленою формою - карткою обліку дорожньо-транспортних пригод; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник транспортного засобу; травмовані - люди, які внаслідок дорожньо-транспортної пригоди одержали тілесні ушкодження будь-якого ступеня тяжкості і протягом трьох діб звернулися за медичною допомогою до лікувально-профілактичного закладу. 3. Облік дорожньо-транспортних пригод ведеться з метою одержання об'єктивних статистичних даних для оцінки стану аварійності на дорогах України, аналізу причин виникнення цих пригод і вжиття заходів до їх запобігання. 4. Відомості про дорожньо-транспортні пригоди вносяться підрозділами Державтоінспекції до єдиної централізованої бази даних із зазначенням обставин пригоди, даних про транспортні засоби, загиблих і потерпілих. Оператором єдиної централізованої бази даних є Державтоінспекція МВС. 5. Облік дорожньо-транспортних пригод поділяється на загальнодержавний і відомчий. 6. Загальнодержавний облік дорожньо-транспортних пригод ведеться Державтоінспекцією МВС у такому порядку: 1) повідомлення про пригоду та її наслідки, в тому числі про загиблих і травмованих, що надходять в усній чи письмовій формі, реєструються в чергових частинах органів внутрішніх справ або підрозділів Державтоінспекції в установленому МВС порядку; 2) первинний облік здійснюється підрозділом Державтоінспекції після надходження інформації про пригоду шляхом заповнення картки обліку дорожньо-транспортних пригод в електронному вигляді на підставі зібраних і перевірених матеріалів в установленому МВС порядку. У разі коли відсутня можливість забезпечити первинне оформлення в електронному вигляді, картка обліку дорожньо-транспортних пригод може заповнюватися від руки у двох примірниках. Один з примірників залишається в підрозділі Державтоінспекції, на території обслуговування якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, а другий у триденний строк передається до вищестоящого підрозділу Державтоінспекції для внесення даних до загальнодержавної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обліку; 3) у разі коли під час дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено лише застраховані транспортні засоби та немає загиблих і травмованих, допускається оформлення відповідних матеріалів представником страхової організації без участі працівника підрозділу Державтоінспекції за згодою учасників пригоди. Зазначені матеріали обов'язково передаються до підрозділу Державтоінспекції, на території обслуговування якого скоєно пригоду, для оформлення картки обліку дорожньо-транспортних пригод в електронному вигляді, яка роздруковується на паперовому носії та підписується представником страхової організації і уповноваженою посадовою особою підрозділу Державтоінспекції; 4) у разі надходження до підрозділу Державтоінспекції, яким проведено первинний облік дорожньо-транспортної пригоди, додаткової інформації щодо її обставин і наслідків, до заповненого електронного варіанта картки обліку дорожньо-транспортних пригод вносяться в єдиній централізованій базі даних відповідні зміни. Картка роздруковується на паперовому носії і додається до матеріалів, що стосуються пригоди; 5) опрацьовані в підрозділах Державтоінспекції облікові дані щодня відправляються каналами електронного зв'язку до управлінь (відділів) державтоінспекцій Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя з подальшою щоденною передачею узагальненої інформації відомчою мережею до Державтоінспекції МВС. Державтоінспекція МВС вносить такі дані до загальнодержавної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обліку дорожньо-транспортних пригод. 7. Збирання статистичних даних та розроблення форм державної статистичної звітності про дорожньо-транспортні пригоди та потерпілих здійснюють органи державної статистики. 8. До державної статистичної звітності включаються відомості, що надходять від Державтоінспекції МВС, про дорожньо-транспортні пригоди, що призвели до загибелі або травмування людей та матеріальних збитків, а також про пригоди, що призвели тільки до матеріальних збитків. 9. Не підлягають обліку пригоди (небезпечні випадки), що сталися: внаслідок порушення водіями техніки безпеки і правил експлуатації транспортних засобів у процесі зчеплення-розчеплення з причепами або встановлення на них спеціального обладнання чи механізмів, запуску двигуна за допомогою пускової рукоятки, проведення ремонту транспортного засобу тощо; за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів, що сталися внаслідок порушення техніки безпеки під час виконання ними основних виробничих операцій (польові роботи, прокладання траншей, лісозаготівля, робота в кар'єрах, вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються за допомогою автокранів чи методом самоскиду, встановлення щогл, опор тощо); під час тренувань і змагань з автомобільних чи мотоциклетних видів спорту, якщо постраждали водії-спортсмени, судді чи інший персонал, що обслуговує спортивні заходи, або глядачі; внаслідок стихійного лиха. 10. Відомчий облік дорожньо-транспортних пригод ведеться центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності (далі - підприємства) у такому порядку: 1) підприємства беруть на облік усі дорожньо-транспортні пригоди, що сталися за участю транспортних засобів, власниками яких вони є; 2) у дорожньому листі, що видається на транспортний засіб юридичної особи, обов'язково зазначається реєстраційний номер підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 3) облік дорожньо-транспортних пригод на підприємствах ведеться працівниками служби безпеки руху або посадовими особами, на яких покладено ці обов'язки наказом керівника підприємства; 4) керівник підприємства, власник транспортного засобу або уповноважена ним особа зобов'язані негайно повідомити орган внутрішніх справ або місцевий підрозділ Державтоінспекції про повернення до місця стоянки транспортного засобу із зовнішніми пошкодженнями, що можуть бути наслідком дорожньо-транспортної пригоди, у разі відсутності довідки про пригоду, виданої підрозділом Державтоінспекції. Комунальні та дорожні організації, крім обліку дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів, які їм належать, ведуть облік усіх дорожньо-транспортних пригод, скоєних на ділянках доріг і вулиць, що обслуговуються цими організаціями, і вживають невідкладних заходів до усунення причин виникнення таких пригод. 11. Лікувально-профілактичні заклади ведуть облік усіх осіб, які звернулися чи були доставлені для надання медичної допомоги внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 12. Медичні працівники лікувально-профілактичних закладів зобов'язані негайно повідомити відповідний орган внутрішніх справ про осіб, які: звернулися до них за допомогою з приводу тілесних ушкоджень, одержаних під час дорожньо-транспортної пригоди; померли від травм, одержаних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, протягом 30 діб. 13. У разі доставки осіб, які загинули внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, до моргів та закладів, що проводять судово-медичну експертизу, керівники цих підрозділів зобов'язані негайно повідомити про такий факт відповідний орган внутрішніх справ. 14. Лікувально-профілактичні заклади зобов'язані видавати працівникам органів внутрішніх справ та представникам страхових організацій довідки про госпіталізацію осіб, травмованих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, втрату ними працездатності з призначенням амбулаторного лікування або наданням першої медичної допомоги. 15. Підрозділи Державтоінспекції зобов'язані: аналізувати обставини і причини дорожньо-транспортних пригод, що сталися протягом місяця, кварталу і року, розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання таким пригодам; повідомляти про дорожньо-транспортні пригоди засоби масової інформації з метою інформування громадськості про їх наслідки та обставини і причини. 16. Облікові дані про дорожньо-транспортні пригоди і потерпілих надаються підприємствам та страховим організаціям підрозділами Державтоінспекції на їх запити або на підставі договорів. ____________
|